Від особистого досвіду до суспільної місії
Інна Чала добре знає, що означає жити між двома світами. Її власний досвід міграції та роботи з людьми, які пережили травму війни, сформував переконання: говорити про психічне здоров’я потрібно відверто і доступно. «Коли ти мігрант, ти несеш свою історію і водночас намагаєшся підтримати інших. Саме ця емпатія стає силою — адже ти розумієш біль не тільки з книжок, а з власного життя», — каже вона.
Для Інни психологія — це не лише про лікування травм. Це передусім про освіту, профілактику і створення середовищ, де люди можуть відновлюватися і вчитися бути стійкішими. Вона переконана: внутрішня рівновага є першим кроком до інтеграції, бо без неї вивчення мови чи пошук роботи не принесуть відчуття стабільності.
Форум як привід для розмови
Перший психологічний форум «Знайти шлях до себе» Інна Чала організувала ще у 2022 році. Подія зібрала українців у Швейцарії й стала можливістю обговорити психологічні наслідки війни, поділитися досвідом адаптації та випробувати прості техніки самодопомоги. Для Інни це був доказ того, що люди потребують не лише професійної терапії, а й знань, практичних порад і відчуття спільності.
Цього року вона планує провести ще один форум, розширивши теми й залучивши більше фахівців. Вона називає ці зустрічі не самоціллю, а приводом для ширшої розмови про створення сталого простору взаємної психосоціальної підтримки.
Спільнота для психологів в Україні
Окремий напрям її діяльності — підтримка колег в Україні. У телеграм-спільноті, яку вона заснувала, вже понад дві тисячі психологів, що працюють на рівні громад. Вони щодня стикаються з історіями війни й потребують не меншої допомоги, ніж їхні клієнти. Для них важливими є супервізії, групи взаємопідтримки, коучинг і можливість переймати європейський досвід. «Психолог, який постійно слухає важкі історії, сам потребує підтримки, щоб не згоріти. Це не слабкість, а умова професійної стійкості», наголошує Чала.
Дивитися вперед
Інна Чала мріє, щоб українці мали простір, де можна поділитися досвідом, отримати нові знання і відновити сили, перш ніж настане вигорання. Для неї це не про один захід і навіть не про «центр» у класичному сенсі, а про мережу взаємної підтримки, яка поєднує освіту, практику і спільність.
Її власний шлях і робота з іншими доводять: навіть у найважчі часи психічне здоров’я може стати тим фундаментом, на якому будується інтеграція, нове життя і надія.
