Текст: Світлана Прокопчук
Коли люди переїжджають у нову країну, вони майже автоматично тягнуться до «своїх». Це природна реакція: шукати безпеку, зрозумілу мову й спільний досвід. Проте за зовнішньою різницею культур часто ховається дуже схожий шлях: досвід міграції, адаптації, невизначеності та водночас бажання зрозуміти нове суспільство й бути корисними іншим.
Саме ця подвійність – різні культури, але подібний досвід – є одним із найбільших викликів і водночас найбільших ресурсів інтеграції. З цього усвідомлення й народилася ідея Integration Hackathon у Базелі, створеного в межах молодіжної платформи U.integration при USB Association за фінансової підтримки Catapult Basel.
У пріоритеті спільний процес і структурований підхід
Integration Hackathon – це простір, у якому молоді люди з різних країн, із різним культурним, професійним і життєвим бекґраундом працюють разом над конкретними викликами. Тут відмінності не стираються, а навпаки – починають працювати як джерело нових ідей, перспектив і рішень.
Організатори з U.integration Basel відзначають: мігранти з різним досвідом по-різному бачать виклики інтеграції, і саме це дозволяє знаходити більш життєздатні та стійкі рішення. Хтось краще розуміє мовні бар’єри, хтось – доступ до освіти, а хтось – навігацію в складних системах і сервісах. У поєднанні ці перспективи формують середовище підтримки, нетворкінгу та взаємного навчання.
Як пояснює ініціаторка проєкту Анастасія Заря: «Суть хакатону – не лише у творчості, а й у структурованому підході. Ми працюємо з реальними проблемами інтеграції: аналізуємо їх, формулюємо рішення та допомагаємо найсильнішим ідеям рухатися далі».
Від присутності до авторства
Те, що вирізняє цей підхід, – перехід від присутності до авторства. Молодь не просто долучається до активностей. Вона їх проєктує: модерує дискусії, очолює робочі групи, координує партнерства та доводить ідеї за межі окремих подій.
У цьому процесі інтеграція перестає бути чеклістом і стає стосунком: із містом, інституціями та між людьми. Відповідальність, а не підтримка, стає найсильнішою формою включення.
Цю логіку стисло формулює голова Асоціації USB та коучерка базельської команди Олена Крилова: «USB U.integration не розглядає молодих мігрантів як тих, хто “потребує допомоги”. Це простір, де твій голос має вагу, а ідеї пов’язані з відповідальністю. Людей об’єднує не ідентичність, а готовність брати участь і залишатися в процесі, навіть, коли стає складно».
Від ідей до реальних ініціатив
Під час першого хакатону, що відбувся у грудні 2025 року, взяли участь 18 мігрантів із різних країн. Робота зосереджувалася на ключових темах інтеграції: мові й комунікації, спільноті та відчутті належності, освіті й працевлаштуванні, доступі до інформації та щоденній навігації в швейцарському контексті.
Важливо, що хакатон – це не разова подія. Команди не лише презентували ідеї, а й отримали можливість розвивати ініціативи далі – через консультації, менторство та підготовку до подачі на гранти. Саме так ідеї перетворюються на практичні інструменти, що прискорюють інтеграцію в швейцарське суспільство. Як для самих учасників, так і для ширшої спільноти.
Мігранти як партнери розвитку
Integration Hackathon демонструє зміну підходу до інтеграції: мігранти перестають бути лише отримувачами підтримки й стають активними учасниками розвитку міського середовища. Такі формати допомагають не лише будувати міжкультурний діалог, а й формувати активне громадянське середовище, у якому різноманіття сприймається як цінність, а не як перешкода. Саме через спільну дію інтеграція перестає бути абстрактним поняттям і стає живим процесом.
