Текст: Світлана Прокопчук
Коли людина змінює країну, вона змінює не лише адресу. Вона змінює ритм життя, коло спілкування, професійні орієнтири. Але разом із викликами приходять і нові можливості – можливості створювати нові ідеї, нові професійні історії і навіть нові форми соціального підприємництва.
Саме з цієї ідеї народився проєкт підтримки громадської активності та соціального підприємництва “Gesellschaftliches Engagement für geflüchtete Frauen”, створений на платформі United for Support and Belonging (USB) у Берні. Його мета – допомогти українським жінкам із досвідом вимушеної міграції відновити професійну впевненість, розвинути власні ідеї та реалізувати невеликі соціальні або підприємницькі ініціативи у громадах, де вони живуть.
Проєкт базується на простій ідеї: інтеграція стає справжньою тоді, коли людина має можливість не лише адаптуватися до нового суспільства, але й робити власний внесок у його розвиток. У рамках програми група українських жінок пройшла шлях від перших задумів до власних проєктів. Це була не просто серія тренінгів. Це був процес – пошуку, сумнівів, взаємної підтримки і, зрештою, віри у власні сили. Із літа 2025 року проєкт підтримують Жіночий клуб Zonta та Reformierte Kirche Bern-Jura-Solothurn, які сприяють розвитку ініціатив соціального підприємництва та громадської інтеграції жінок із міграційним досвідом.
Чому виникла потреба в такому проєкті
Ідея проєкту з’явилася з практичного досвіду роботи з українськими жінками, які намагаються інтегруватися у новому суспільстві. «Серед українок дуже багато компетентних людей із великим професійним досвідом і амбіціями самореалізації. Але вони не завжди можуть реалізувати себе тут – через незнання системи, труднощі з легалізацією соціальних проєктів чи самозайнятості або просто невпевненість, чи спрацює їхня ідея у Швейцарії», – говорить координаторка проєкту та інтеграційна коучка Світлана Манзер.
Багато жінок в Україні працювали у приватних компаніях, мали власний бізнес або лише починали його на момент початку війни. Декому довелося повністю переорієнтовуватися на новий вид зайнятості. У Швейцарії багато хто змушений починати з роботи, далекої від попереднього професійного досвіду. Саме тому виникла потреба у просторі, де можна без ризику протестувати свою ідею, отримати знання та підтримку. «Ми хотіли створити середовище, де жінки можуть сформулювати свою ідею, зрозуміти свої сильні та слабкі сторони і поступово почати її реалізовувати», – пояснює Манзер.
Проєкт складався з кількох етапів: анкетування та відбору учасниць, серії тренінгових ігор, навчальних сесій, Mastermind-зустрічей і фінальної презентації проєктів. Усього в анкетуванні взяли участь понад п’ятдесят жінок, а до основної програми було відібрано п’ятнадцять учасниць, дві третини з яких успішно завершили курс.
Десять проєктів отримали підтримку в Берні і зараз активно розвиваються.
Серед них: фотомайстерня, виробництво свічок, послуги дизайну та маркетингу, навчальна арт-студія, творча майстерня, танцювальна студія, консалтингові послуги у різних сферах тощо. Для частини учасниць ці ідеї перетворилися на перші кроки до власної справи. Інші зрозуміли, що на цьому етапі їм краще працювати за наймом – і це також важливий результат. Коли людина розуміє, куди рухатися, з’являється стабільність і впевненість. А це вже половина успіху», – додає Світлана Манзер.
Досвід програми показує, що навіть невелика стартова підтримка – менторство, навчання та мікрофінансування – може допомогти людям перетворити ідеї на реальні ініціативи, що приносять користь як самим учасницям, так і місцевим громадам.
Простір, де жінки вчяться говорити про себе
Однією з менторок проєкту стала Лілі Бауер – досвідчена коучка та тренерка з комунікації. «Для мене це був дуже цікавий досвід, тому що тут зібралося так багато надзвичайно талановитих людей. Багато хто відкрив для себе нові можливості і знайшов у цьому натхнення», – розповідає вона.
За словами Бауер, однією з головних перешкод для багатьох жінок залишається невміння говорити про власні досягнення. «Нас довгий час привчали мислити категоріями “ми”: команда, колектив, школа. А я хотіла сказати їм: “Ти – центр свого всесвіту. І саме з цієї позиції ти повинна говорити про свій талант і про те, що робиш.” Особливо Лілі вразило те, що навіть після складних життєвих випробувань учасниці не втратили бажання творити і рухатися вперед. «Вони подолали багато труднощів, але не втратили іскру. Потрібно було лише допомогти зрозуміти, як цю іскру зберегти і показати світу», – додає вона.
Від ідеї до першого кроку
Для Олени Ніколаєвої участь у програмі стала поштовхом до розвитку бренду свічок Palae. «Я дуже вдячна організаторам проєкту за можливість отримати практичні знання та допомогу в реалізації своєї справи. Особливо цінною для мене була командна робота», – розповідає вона. Під час навчання Олена змогла чітко визначити свої плани, створити стратегію розвитку бренду та визначити пріоритети у його поетапній реалізації. Завдяки підтримці проєкту, який надав обладнання, приміщення та аванс на закупівлю матеріалів, Олена вже активно проводить майстер-класи зі свічкарства, створює свічки для сезонного продажу та розвиває маркетинг бренду Palae. Її майстер-класи поступово стають не лише творчою діяльністю, але й формою локальної взаємодії та культурного обміну, залучаючи людей із різних спільнот.
Від сумнівів до впевненості
Для фотографині Галини Храмової цей досвід став важливим етапом особистого розвитку. «Фотографія для мене була хобі – мене запрошували як волонтера-фотографа на різні заходи. Я не думала, що так швидко просунуся до напівпрофесійного рівня», – розповідає вона. Навчання допомогло їй структурувати свої ідеї та визначити подальші кроки. «Цей проєкт став для мене опорою і підтримкою. Я зрозуміла, що рухаюся правильним шляхом, стала більш упевненою в собі і знаю, як крок за кроком реалізувати свою стратегію». Завдяки програмі Галина змогла оновити фотообладнання, розвинути свою присутність у соціальних мережах, отримати рекомендації та пройти додаткові курси з фотографії.
Коли ідеї стають командою
Для IT-спеціалістки та фотографині Люби Кулик головною цінністю проєкту стали нові професійні зв’язки. «Передусім це знайомства з чудовими талановитими жінками, творчий і професійний союз, кар’єрні перспективи і, звичайно, підтримка», – розповідає Кулик. Саме тут з’явилася ідея створити спільний маркетинговий проєкт разом із маркетологинею Марією Балдіною та дизайнеркою Світланою Бєловою. Так виник маркетинговий хаб MitU, який уже має перших клієнтів і допомагає розвивати бренди малих бізнесів.
Інтеграція, що починається з довіри
Історії цих жінок показують: інтеграція – це не лише мова, документи чи робота. Це також можливість реалізувати свій досвід, знайти нове професійне середовище і відчути, що твій талант має значення. «Я живу у Швейцарії понад двадцять п’ять років і бачу, що справжня інтеграція відбувається тоді, коли людина може не лише адаптуватися до нового середовища, а й привнести щось своє – свої ідеї, досвід і енергію», – говорить виконавча директорка USB Олена Крилова-Мюллер.
За її словами, підхід USB базується на створенні умов, у яких люди можуть перейти від ролі отримувачів допомоги до ролі активних учасників суспільного та економічного життя. «Наш досвід показує, що навіть невелика підтримка на старті може змінити траєкторію життя. Коли люди отримують можливість протестувати свої ідеї, вони починають бачити своє майбутнє у новій країні і стають активною частиною місцевих громад», – додає Крилова-Мюллер.
Досвід цієї програми показує, що подібні ініціативи можуть працювати як ефективна модель інтеграції. Поєднання навчання, менторства, невеликої стартової підтримки та професійних мереж створює умови, у яких ідеї швидко перетворюються на реальні проєкти. Такий підхід може бути застосований і в інших містах та громадах. Із таких маленьких кроків – ідей, довіри та співпраці – поступово формується нова професійна історія українських жінок у Швейцарії. І, можливо, найважливіше у цьому процесі те, що поруч завжди знаходяться люди, які готові сказати: твоя ідея варта того, щоб її реалізувати.
