Перейти до вмісту 
Коли 17-річна Діана Шинкаренко з Києва переїхала до Берна, вона, як і багато інших підлітків, пережила зміну країни, мови, оточення. Але замість того, щоб замкнутися в собі, Діана вирішила діяти.
Із серцем на сцені: як Діана допомагає будувати мости між культурами
Сьогодні вона не просто робить Lehre за спеціальністю дизайнера одягу — вона є хореографинею, викладає Hip Hop, Jazz Funk і High Heels та допомагає як дітям, так і дорослим інтегруватися в нову реальність через силу танцю.
«Я танцюю з чотирьох років, і з того часу танець для мене — це життя. Це спосіб проявити себе, розкритися, поділитися емоціями. А ще — це чудовий інструмент для соціалізації», — розповідає Діана.
Її танцювальний шлях розпочався в Україні з бальних танців, але справжній прорив стався в студії DPS Family, де вона освоїла Hip Hop, східні танці, pole dance, breakdance, vogue та інші стилі. Ще до повномасштабного вторгнення вона вже викладала — мала свою першу групу дітей 4–6 років у Києві. Тож коли життя привело її до Швейцарії, Діана вирішила не зупинятися.
Більше, ніж хореографія: танець як простір для розвитку і взаєморозуміння
Сьогодні вона співпрацює з Асоціацією USB і самостійно формує групи: дитячу (8–11 років) та дві підлітково-дорослі. В планах — молодша група для дітей 4–6 років, а також виступи на фестивалях, конкурси, танцювальні корпоративи й інші активності. Ціна занять — символічна, щоб покрити витрати на оренду приміщення: 50–60 франків на місяць.
«Кожне тренування — це більше, ніж просто рух. Це гра, це виклик, це шлях до дружби. Я бачу, як мої учні змінюються: вони відкриваються, розкривають себе, стають впевненішими, емоційно вільнішими. Вони знайомляться, працюють у парах, підтримують одне одного», — каже Діана.
Молодь, що творить сьогодення: танець як простір змін
Танці, за її словами, не просто допомагають зняти стрес чи покращити фізичну форму. Вони — спосіб інтеграції. Через спільну мету, роботу в команді, участь у заняттях учасники створюють нові зв’язки, відчувають себе частиною спільноти — спершу танцювальної, а потім і місцевої.
«Я сама відчула, що справжня інтеграція починається тоді, коли з’являються друзі. Саме танці допомогли мені відчути себе вдома в Швейцарії. І я хочу дати таку можливість іншим», — ділиться вона.
Попри юний вік, Діана чітко бачить своє майбутнє. Професійно вона планує працювати дизайнеркою одягу, але хореографія — це те, що буде з нею завжди. Вона постійно розвивається, відвідує майстер-класи, бере участь у тренінгах, створює авторські постановки.
“Інтеграція може починатися з музики, з ритму, з простого бажання рухатися разом, – впевнена Діана. – А молодь — це не лише майбутнє, а вже теперішнє, яке здатне змінювати життя інших”.
