Текст: Світлана Прокопчук
У Цюриху відбувся інтеграційний форум IntegraS 2025, який зібрав українських біженців, представників громадських організацій та урядовців, аби спільно обговорити виклики та успіхи інтеграції мігрантів у Швейцарії. Цьогоріч ключовим акцентом став діалог — між владою та суспільством, кантональними структурами та практиками «в полі», теорією і живим досвідом людей. Партнером форуму виступила Асоціація USB.
Форум про інтеграцію українців у Швейцарії став майданчиком для відкритої розмови про майбутнє статусу захисту S. Представник Державного секретаріату з питань міграції (SEM) Самуель Вісс пояснив ключові правила, перспективи та виклики, з якими сьогодні стикаються люди, що були змушені залишити Україну через війну. “Федеральна рада вже ухвалила рішення: статус S не буде скасовано раніше березня 2027 року. Виняток можливий лише у випадку реального завершення війни та зникнення серйозної небезпеки для життя в Україні”, – заявив Вісс. Однак це «подовження стабільності» має і зворотний бік: перспективи після 2027 року залишаються невизначеними — і саме це, за словами Вісса, є одним із головних психологічних та соціальних викликів як для українців, так і для роботодавців.
Половина українців працездатного віку, які живуть у Швейцарії понад 3 роки, уже працевлаштовані. Це близько 17 тисяч осіб. Держава вважає це позитивним сигналом і хоче підвищувати цей показник. Для цього було скасовано дозвільну процедуру на роботу — тепер достатньо лише повідомлення роботодавця, а також активно залучаються job-coach’і та RAV. Підтримка інтеграції фінансується державою – це приблизно 3000 франків на особу на рік. Водночас Вісс не ідеалізує ситуацію. Він обізнаний, що багато українців змушені погоджуватись на роботу нижче своєї кваліфікації. Проте Вісс наголошує: це – типова ситуація і для швейцарців на початку кар’єри. Головне — отримати перший досвід, рекомендації і місце на ринку праці.
Motion Friedli: Хто отримає статус S з кінця 2025 року, а хто ні?
Однією з дискусійних тем стала імплементація парламентської ініціативи Friedli. З листопада SEM аналізує, чи є повернення до конкретних, так званих семи “безпечних”, регіонів України “прийнятним”. Це означає, що частина нових заявників може не отримати статус S. Крім того, список так званих “безпечних” регіонів може оновлюватися в зв’язку із безпековою ситуацією в Україні. Рішення щодо кожного з новоприбулих біженців буде ухвалюватися індивідуально. “Важливо, що ті, хто вже має статус S, не підпадають під нові правила”, – наголосив Самюель Вісс. Можливість подати прохання про надання притулку залишається.
Поїздки до України — не більше 15 днів за півроку
У своїй промові Самюель Вісс також наголосив на нових парламентських правилах. Передбачено, що перебувати в Україні буде дозволено до 15 днів у кожному календарному півріччі. Водночас кількість поїздок не обмежується – обмеження стосується лише кількості днів. Перевищення норми може вплинути на статус.
Правова невизначеність — найбільший виклик
Що буде після 5 років перебування українських біженців у Швейцарії? Однозначної відповіді немає! Наразі існує два механізми. Перший із них: перехід на дозволи категорії В. Однак навіть дозвіл В у такому форматі теж є тимчасовим і залежить від чинності статусу S. Другий механізм: hardship cases. Hardship case — це юридична можливість, коли імміграційні органи можуть зробити виняток з правил і дозволити людині (чи членам її сім’ї) залишитися або приїхати в Швейцарію, навіть якщо загальні умови (наприклад, фінансова незалежність, документальні вимоги чи стандартні підстави) не виконуються. Рішення базується не на автоматичному праві, а на індивідуальній оцінці обставин кожного випадку — органи влади чи суд оцінюють всі обставини конкретної людини та її сім’ї. Вісс визнає: через ці механізми українці не можуть будувати довгострокові життєві плани, роботодавці бояться інвестувати у співробітників без сталого статусу, інтеграція без перспектив стає психологічно важчою. Політичні рішення, вочевидь, ще будуть напрацьовані. Проте конкретних гарантій поки немає. Відтак, впевненість у завтрашньому дні ще не гарантована, але інструменти для самореалізації доступні.
Фото: Галина Храмова
